- уладнувати
- (вла́днувати), -ую, -уєш, недок., уладна́ти (владна́ти), -а́ю, -а́єш, док., перех.Те саме, що улагоджувати 1), 2).
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
уладнувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
владнувати — див. уладнувати … Український тлумачний словник
лагодити — джу, диш, недок., перех. 1) Усуваючи пошкодження, робити придатним для користування; ладнати (у 2 знач.). 2) перен. Усувати, ліквідувати непорозуміння, припиняти сварки тощо. || Уладнувати, виправляти (у 2 знач.). || Робити менш відчутним;… … Український тлумачний словник
оборудувати — ую, уєш, недок. і док., перех., розм., рідко. 1) Уладнувати, впорядковувати що небудь, досягаючи бажаних результатів. 2) Розміщувати, влаштовувати … Український тлумачний словник
розхлебтувати — ую, уєш, недок., розхлебта/ти, хлебчу/, хле/бчеш, док., перех., розм. 1) Гуртом з їдати або випивати щось рідке. 2) перен. Розплутувати, уладнувати яку небудь заплутану, перев. неприємну, справу … Український тлумачний словник
уладнати — див. уладнувати … Український тлумачний словник
уладнуваний — (вла/днуваний), а, е. Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до уладнувати (вла/днувати) … Український тлумачний словник